Опис
Astellas Ireland Co. Ltd. (IRL) L04AD02 Takrolimus
Опис і визначення
Препарат є імунодепресантом. Препарат контролює природні імунні реакції, щоб організм не відторгнув пересаджений орган.
Використання
Відпуск препарату здійснюється за рецептом лікаря.Небажано вживати алкогольні напої під час використання продукту.Препарат приймають на достатній відстані між двома прийомами їжі (докладніше в розділі Спосіб застосування)Препарат використовується в цілому вигляді, його не можна розкушувати, роздавлювати або розчиняти (якщо фармацевт дозволив, ліки можна розділити).Препарат необхідно випити (за дозволом фармацевта препарат можна розчинити у воді).Ліки необхідно приймати через певні проміжки часу, або потрібен мінімальний інтервал між двома дозами ліків.Під час використання засобу шкіру необхідно захищати від ультрафіолетового випромінювання (сонце, солярій).Препарат не можна застосовувати в період годування груддю (при необхідності не годувати груддю).
Спосіб застосування та схеми дозування
У початковій післяопераційній фазі такролімус зазвичай призначають у комбінації з іншими імуносупресивними препаратами. Доза може змінюватись залежно від обраної імуносупресивної схеми. Дозування має ґрунтуватися на клінічній оцінці відторгнення та переносимості на індивідуальній основі та підтверджуватися моніторингом рівня крові. Наведені нижче рекомендовані початкові дози є лише орієнтовними.
Профілактика відторгнення трансплантата нирки.
Лікування слід розпочинати з дози 0,20-0,30 мг/кг/добу, яку приймають 1 раз на добу вранці. Застосування слід починати протягом 24 годин після закінчення операції. У період після трансплантації дози зазвичай знижують. У деяких випадках можливе припинення одночасного імуносупресивного лікування та перехід на монотерапію.
Профілактика відторгнення трансплантата печінки:
Лікування слід починати з дози 0,10-0,20 мг/кг/добу, яку приймають 1 раз на добу вранці. Нанесення слід починати приблизно через 12-18 годин після закінчення операції. У період після трансплантації дози зазвичай знижують. У деяких випадках можливе припинення одночасного імуносупресивного лікування та перехід на монотерапію.
Перехід на препарати з контрольованим вивільненням.
Пацієнти після трансплантації, які отримують підтримуючу терапію капсулами такролімусу двічі на добу, які потребують переходу на препарати з контрольованим вивільненням, повинні бути переведені на загальне добове співвідношення 1:1 (мг:мг). Форму з контрольованим вивільненням слід вводити вранці.
При переході на форму з контрольованим вивільненням слід виміряти рівні такролімусу в кінці інтервалу дозування до переходу та протягом двох тижнів після переходу. Після переходу слід контролювати рівні такролімусу в кінці інтервалу дозування. Необхідно відкоригувати дозу, щоб забезпечити подібну системну експозицію.
Перехід з циклоспорину на такролімус:
комбіноване застосування циклоспорину та такролімусу не рекомендується. Лікування такролімусом зазвичай починають через 12-24 години після припинення прийому циклоспорину. Після зміни лікування слід продовжувати контролювати рівень циклоспорину в крові.
Лікування відторгнення трансплантата:
Застосовують підвищені дози такролімусу, додаткову кортикостероїдну терапію та введення короткочасного введення моно/поліклональних антитіл. При появі ознак токсичності у вигляді серйозних побічних ефектів може знадобитися зниження дози такролімусу.
Лікування відторгнення трансплантата після трансплантації нирки або печінки:
при переході з іншого імунодепресанта на такролімус, який приймається 1 раз на добу, лікування слід розпочинати з початкової дози, рекомендованої для трансплантації нирки або печінки для профілактики відторгнення трансплантата.
Лікування відторгнення трансплантата після трансплантації серця:
дорослим пацієнтам при переході на такролімус початкову дозу 0,15 мг/кг/добу слід застосовувати один раз на день вранці.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
У пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю може знадобитися зниження дози, щоб підтримувати рівень такролімусу в крові наприкінці інтервалу дозування в межах рекомендованого цільового діапазону.
Раса:
порівняно з європеоїдною популяцією темношкірим пацієнтам можуть знадобитися вищі дози такролімусу для досягнення тих самих рівнів наприкінці інтервалу дозування.
Пацієнтам, які не можуть приймати пероральні препарати протягом початкової післяопераційної фази, лікування такролімусом можна розпочати внутрішньовенно в дозі, що становить одну п’яту від рекомендованої пероральної дози для даного показання.
Спосіб застосування
Капсули слід приймати відразу після вилучення з блістера. Капсули приймають вранці, завжди цілими, і запивають рідиною (бажано водою). Ліки зазвичай слід приймати натще або принаймні за 1 годину до або через 2-3 години після їжі. Пропущену ранкову дозу слід прийняти якомога швидше того ж дня. Не приймайте подвійну дозу наступного ранку. Під час лікування не можна вживати грейпфрутовий сік.
УВАГА
Тільки лікар, який має досвід імуносупресивної терапії та ведення пацієнтів після трансплантації, може призначити цей препарат і змінити вже розпочате імуносупресивне лікування.
Під час вагітності препарат можна застосовувати лише у разі відсутності більш безпечної альтернативи та якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик для плода.
Під час лікування жінкам не слід годувати грудьми.
У дітей віком до 18 років безпека та ефективність препарату не встановлені, тому препарат не рекомендований цій віковій категорії.
Під час лікування слід обмежити вплив на шкіру сонячного та ультрафіолетового випромінювання шляхом носіння захисного одягу та використання крему з високим фактором захисту (через можливий ризик злоякісних змін шкіри).
Такролімус може викликати розлади зору та неврологічні розлади. Цей ефект може бути посилений, якщо такролімус приймати в комбінації з алкоголем.
Імунодепресанти можуть впливати на відповідь на вакцинацію, і вакцинація може бути менш ефективною під час лікування такролімусом. Не можна використовувати живі ослаблені вакцини.
Препарат містить лактозу.
